Велику увагу в школі
приділяють навчанню грамоті. В 1 класі є такий предмет, який в народі називають
письмом, а звучить як «навчання
грамоти». Вчитель приділяє увагу
грамотності учнів не лише на уроках письма, уроках рідної мови в старших
класах, але і на уроках алгебри, історії, фізики тощо. Тобто бал знижується і
за контрольну з математики, якщо учень написав «тачка» замість слова «точка».
Так і повинно бути, бо все ж грамотність це є важлива компетентність, яка
повинно виробитися на рівні навичок у кожного учня. Але чи дійсно в умовах
сучасного суспільства школа може зробити учня грамотним?
Як тільки учень вперше
сідає за комп’ютер, що в реаліях сучасного життя стається ще до 1 класу, він починає тикати одним пальцем по
клавіатурі при цьому мало дивлячись на монітор, тобто на те, що він пише. В
результаті в одному реченні у нього виходить 5 -8 помилок. А коли це й же учень
ще соціально активним стане, тобто зареєструється у Контактах, Однокласниках
про його грамотність можна буде забути. Учню хочеться писати швидко, та ще й
ніхто цього не перевірить і не поставить поганої оцінки. В результаті таких дій
в соціальних мережах можна прочитати: власні імена з помилками і з малої букви,
ніяких розділових знаків, купа помилок у словах. Так ми пишемо і так звичайно
читаємо – тобто в принципі ми абсолютно не грамотні люди. То для чого нас
стільки років вчили грамотно писати? Вся
проблема в тому, що грамотно друкувати нас ніхто не вчить, наша система освіти
вважає, що це має прийти під час вивчення роботи з текстом, а цього не
стається.
То що ж робити?
Школа повинна давати навики грамотного друку,
а це - сліпий десяти пальцевий метод
набору. Крім грамотності він виробляє ще і культуру правильного сидіння
за комп’ютером, бо коли відпадає потреба дивитися на клавіатуру відпадає
потреба горбитися.
Такий курс введено в Двірцівському НВК для учнів 5 класу.
ВідповістиВидалитиЯ цілком погоджуюсь і підтримую ці думки
ВідповістиВидалитиЦілком і повністю погоджуюся з цією думкою
ВідповістиВидалити